Порядок рецензування

Процес рецензування наукових статей у збірнику Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія: історична та філологічна спрямований на визначення їхньої наукової цінності, новизни, актуальності та відповідності профілю видання. Особлива увага приділяється дослідженням, що розкривають інтелектуальну, духовно-культурну та науково-педагогічну спадщину Іван Огієнко, а також актуальним проблемам розвитку історичних і філологічних наук.

Рецензування має на меті підвищення якості наукових публікацій, забезпечення об’єктивності оцінювання рукописів, запобігання проявам упередженості при прийнятті редакційних рішень та дотримання міжнародних стандартів академічної доброчесності.

Порядок рецензування визначає процедуру оцінювання наукових матеріалів, поданих авторами до збірника, і регламентується вимогами до якості наукових публікацій та принципами відкритої науки.

Мета рецензування

• забезпечення високого наукового рівня публікацій;
• встановлення відповідності рукописів тематичному профілю видання (історія, філологія, гуманітаристика);
• оцінювання наукової новизни, теоретичної та практичної значущості досліджень;
• відбір якісних наукових матеріалів для опублікування.

Завдання рецензування

• перевірка актуальності дослідження, його відповідності сучасному стану розвитку історичних і філологічних наук;
• оцінювання наукової новизни, обґрунтованості результатів і висновків;
• аналіз методологічної коректності дослідження та адекватності використаних методів;
• визначення якості змістового наповнення статті та логіки її структури;
• перевірка правильності використання наукової термінології та понятійного апарату;
• оцінювання відповідності статті вимогам академічної доброчесності;
• виявлення рівня наукової культури викладу матеріалу.

Організація рецензування

Рецензування статей у збірнику здійснюється на конфіденційній основі за принципом двостороннього «сліпого» рецензування (double-blind peer review):

• авторам не повідомляються імена рецензентів;
• рецензентам не повідомляються імена авторів;
• взаємодія між авторами та рецензентами здійснюється виключно через редакцію.

Кожному рукопису, поданому до редакції, присвоюється унікальний реєстраційний код, що забезпечує анонімність під час рецензування.

Кожна стаття проходить рецензування двома (за потреби – трьома) незалежними зовнішніми рецензентами, які не знайомі між собою.

Вимоги до рецензентів

До рецензування залучаються провідні вітчизняні та зарубіжні науковці, які:

• мають науковий ступінь і досвід досліджень у галузі історії, філології або суміжних гуманітарних наук;
• володіють сучасними методологічними підходами;
• мають наукові публікації за профілем видання, зокрема у фахових або індексованих (Scopus, Web of Science) виданнях;
• мають досвід експертної та рецензійної діяльності.

Рецензентами не можуть бути:

• співавтори поданої статті;
• наукові керівники автора (у разі аспірантів чи здобувачів);
• члени редакційної колегії, які безпосередньо залучені до підготовки матеріалу.

Конфіденційність

Редакція гарантує повну конфіденційність інформації щодо:

• змісту рукопису;
• процесу рецензування;
• зауважень рецензентів;
• остаточного рішення щодо публікації.

Ця інформація доступна лише авторам, рецензентам та уповноваженим членам редакційної колегії.

Прийняття редакційного рішення

За результатами рецензування редакційна колегія ухвалює одне з таких рішень:

1. рекомендувати статтю до публікації без змін;
2. рекомендувати до публікації після доопрацювання з урахуванням зауважень рецензентів;
3. направити на повторне рецензування після суттєвого доопрацювання;
4. відхилити статтю.

Автор отримує узагальнені зауваження рецензентів без розкриття їхніх персональних даних.

Терміни рецензування

Термін розгляду однієї статті становить від 1 до 2 місяців з моменту її передачі рецензенту. У разі необхідності додаткового рецензування або доопрацювання рукопису терміни можуть бути продовжені.

Рецензування є обов’язковою складовою редакційного процесу та важливим інструментом забезпечення якості наукового видання. Воно сприяє розвитку гуманітарної науки, підвищенню рівня наукових досліджень та формуванню сучасного академічного дискурсу у галузях історії та філології.