Метамодерне пост- та антиколоніальне осмислення культурної ідентичності в романі А. Левкової «За Перекопом є земля» і націєкультурологічна концепція І. Огієнка
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-7086.2026-23.196-213Ключові слова:
сучасна українська література, українська культура, метамодернізм, постколоніалізм, антиколоніалізм, націєкультурна ідентичність, Крим, Анастасія Левкова, Іван ОгієнкоАнотація
У статті здійснено аналіз роману А. Левкової «За Перекопом є земля» у зіставленні з націєкультурною концепцією І. Огієнка, викладеною в праці «Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народа». Мета статті – проаналізувати метамодерні та пост- і антиколоніальні модуси репрезентації культурної ідентичності в романі А. Левкової «За Перекопом є земля» крізь призму націєкультурної концепції І. Огієнка на макро- та мікрорівні (загальнонаціональному та особистісному). Обґрунтовано, що науково-публіцистичний трактат І. Огієнка, створений у контексті державотворчих змагань початку ХХ ст., і художній роман А. Левкової, написаний за умов новітньої російсько-української війни та анексії Криму, об’єднує спільне прагнення усвідомити українську культуру як самодостатню, ціннісно зорієнтовану різнорівневу систему, протиставлену російським імперським наративам, які так само проникають в усі сфери життя людини чи групи людей, які вибирають її як ціннісний орієнтир і структуру власної ідентичності. Показано, як І. Огієнко формує узагальнену модель націєкультурної ідентичності, тоді як А. Левкова репрезентує її через індивідуальний і міжпоколіннєвий досвід персонажів, поєднуючи художній наратив із елементами приватної документалістики. У статті доведено, що роман А. Левкової переконливо розкриває механізми інтеріоризації колоніального насильства – від державного терору до побутових форм аб’юзу, – а також демонструє процес болісного самоусвідомлення героїні за умов генеалогічної травми, культурної розколотості та протиставлення імперського й українського (і кримськотатарського) ціннісних просторів. Застосування метамодерністської та постколоніальної оптики дає змогу розглядати цей кримський роман як площину співіснування маргіналізованих досвідів, де націєкультурна та індивідуальна національна ідентичність постають не як задані фасадні константи, а як результат етичного вибору і процес, що наскрізно перетворює життя героїв.
Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.