Спостереження над кодифікацією сполучуваності в українській історичній лексикографії

Анотація

У статті досліджено низку питань стосовно необхідності укладання словника сполучуваності на підставі пам’яток української мови XVI–XVIII ст., що є невід’ємною частиною сучасної української комбінаторної лексикографії. Подано основні засади комбінаторної лексикографії, класифікацію словників цього типу.

Простежено особливості роботи істориків-лексикографів під час укладання словників української мови різних періодів (XIV–XV ст. і XVI–XVII ст.). Проаналізовано, зокрема, засади кодифікації ад’єктивно-субстантивних словосполучень у лексиконах різних типів, їх тлумачення та ілюстрування. У підсумку виявлено важливі аналогії, які можна використати у майбутній лексикографічній практиці, а також певні недоліки, яких вдасться уникнути під час укладання словників сполучуваності.