Роль Івана Огієнка у кадровому забезпеченні Кам’янець-Подільського державного українського університету (1918–1920 рр.)
Ключові слова:
Іван Огієнко, Кам’янець-Подільський державний український університет, управлінці, науково-педагогічні кадри, бібліотечні працівники, історіографіяАнотація
На основі архівних і опублікованих джерел, а також праць сучасних українських вчених досліджується керівна діяльність видатного державного діяча Івана Огієнка упродовж 1918–1920 рр. на посадах ректора, міністра освіти і головного уповноваженого (ГУ) представника уряду УНР, спрямована на забезпечення Кам’янець-Подільського державного українського університету (КПДУУ) необхідними управлінськими, науково-педагогічними та бібліотечними кадрами. Увесь цей період поділено на чотири етапи, кожен з яких мав свої особливості і різні підсумкові результати в контексті досягнення короткочасної і загальної мети, які в цілому забезпечили заклад на задовільному рівні необхідними управлінськими, викладацькими і бібліотечними працівниками. Найбільш ефективним з цих етапів був другий, коли І. Огієнко очолював Міністерство народної освіти УНР. У кожному випадку він з’ясовував відповідність заявників існуючим кадровим потребам, з окремими з них мав особисті контакти. Як ГУ, І. Огієнко з власної ініціативи іноді затверджував рішення вченої ради університету, що стосувалися зміни функціонального статусу викладачів. Об’єктивна відсутність ректора на робочому місці упродовж майже чотирьох місяців (9.VIІ.–7.ХІ.1920 р.) через переїзди разом з урядом негативно позначилася на вирішенні кадрового питання вишу напередодні третього навчального року.
