Лист-грамота Симона Петлюри до Івана Огієнка як документ доби і нефікційний текст

Анотація

У статті з’ясовується історико-літературне значення Листа-грамоти Головного отамана військ і флоту Української Народної Республіки, Голови Директорії УНР Симона Петлюри, адресованого Іванові Огієнку, Головноуповноваженому уряду УНР. Увага закцентована на визнанні значення вітчизняної освіти, культури і релігії для існування незалежної держави, що звучить у листі С. Петлюри до І. Огієнка як заклик зберігати духовне надбання народу. Лист-грамоту С. Петлюри проаналізовано як синкретичний текст. Це водночас історичний документ і твір епістолярного жанру з виразними ознаками документального і художньо-публіцистичного змісту. Увага звертається на офіційно-приватний характер листа, виразне поєднання у ньому політичних складників й елементів особистісного спрямування. Проблемно-тематичний спектр цього тексту зводиться до висловлення С. Петлюрою слів вдячності і глибокої поваги І. Огієнку, визнання його ролі у справі служіння українському народові й розбудові духовного життя.