Сакралізація президентського дискурсу у промовах Володимира Зеленського 2019–2022 років

Анотація

У статті представлено лінгвістичне дослідження політичного дискурсу та розглянуто лінгвістичні особливості президентських промов Володимира Зеленського. Увага приділяється жанрам ритуального дискурсу – вітанню, некрологу та інавгураційній промові, а також мовленнєвому жанру публічного звернення. Предметом аналізу став прояв кореляції політичного та релігійного дискурсів, зокрема в аспекті актуалізації лексем релігійної семантики. Джерельною базою слугували тексти президентських публічних промов та звернень Володимира Зеленського. Виявлено специфіку кореляції релігійного та політичного дискурсу в президентських промовах періоду російсько-української війни. Мета – визначити специфіку кореляції релігійного і політичного дискурсу в президентських промовах Володимира Зеленського. Дослідження базується на методах лінгвістичної прагматики, що при- звело до вивчення мовленнєвих жанрів президентської риторики. Доведено, що в президентській риториці Володимира Зеленського актуалізовано заперечення ролі лідера-Божества та представлено імідж президента як «людини з народу». Зафіксовано, що наближення президентського і релігійного дискурсу здійснено в мовленнєвих ритуальних жанрах інавгураційної промови, привітання і некрологу. Семантика ритуальних текстів пов’язана з християнськими, мусульманськими і іудейськими святами, проте домінують тексти, адресовані християнам. Засадничим концептом президентських промов, що репрезентують наближення до релігійного дискурсу, є БОГ, вербалізований через лексеми Господь, Христос, Богородиця, Оранта. Репрезентовано перетин президентського і релігійного дискурсу за допомогою вживання інтертекстуальних елементів – цитат з релігійних текстів, зокрема Святого письма.