Відображення активних форм спротиву пересічних селян під час Голодомору 1932-1933 рр. на шпальтах районних газет Київської та Чернігівської областей

Анотація

У статті досліджується закономірності появи на сторінках районної преси Київської та Чернігівської областей інформації про активний спротив селян політиці Голодомору 1932-1933 рр. Мета дослідження передбачає з’ясування особливостей відображення в районних газетах двох областей УСРР проблематики опору пересічних селян курсу влади на формування в українському селі умов, несумісних із життям. Методологія дослідження передбачає поєднання загальнонаукових та історичних методів пізнання, передовсім аналізу й синтезу, сходження від абстрактного до конкретного і навпаки, контекстуального, порівняльного, системно-структурного аналізу. Наукова новизна дослідження полягає насамперед у тому, що матеріали районних газет Київщини та Чернігівщини не досліджувалися як джерело щодо опору селян політиці Голодомору 1932-1933 рр. Простежено випадки появи на шпальтах низової преси повідомлень про різні форми спротиву, з’ясовано особливості подання інформації та її практичну мету, виходячи як із завдань поточного моменту, так і на перспективу. Висновки. Активні форми спротиву рядових селян на шпальтах районних газет Київської та Чернігівської областей періоду Голодомору 1932-1933 рр. відображені фрагментарно і вибірково, суттєво поступаючись висвітленню проблематики пасивного опору. Інформація про збройні напади селян на активістів хлібозаготівлі, підпали хат, побиття відображала локальний характер виступів й ідеологічно була покликана виправдати використання владою репресивних методів хлібозаготівлі, а в майбутньому – стати одним із елементів заперечення цілеспрямованого курсу на впровадження механізму Голодомору. Крім того, більшість повідомлень супроводжувалися шаблонними твердженнями про підтримку селянами тих сіл, в яких відбулися акції спротиву, ідеї жорстокого покарання, а також дострокового виконання хлібозаготівельних завдань. Хоча районні газети й не можуть розглядатися як репрезентативне джерело, проте вони містять важливу емпіричну інформацію. Без її використання образ активного спротиву селян буде не повним, а пізнання стратегій влади стосовно камуфлювання курсу на вбивство голодом обмеженим.