Іван Огієнко і сучасна наука та освіта

Переднє слово

Редакційна колегія — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Трансформації фразеологічних одиниць із компонентами-мітологемами в романі Євгена Положія «Іловайськ»

Дар'я Бановська — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті зроблено вибірку фразеологічних одиниць із компонентами-мітологемами, які зазнали авторських трансформацій. Проаналізовано семантичні та структурно-семантичні групи трансформованих фразеологізмів. Визначено значення й стилістичні функції видозмінених фразеологізмів у мовотворчості Євгена Положія.

Особливості художньої текстуалізації українського суржику: спокуса епатажної гри

Евеліна Боєва, Жанна Горіна — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Статтю присвячено аналізу функційних особливостей суржикізмів в ідіолекті О. Денисенка, який текстуалізує цей мовленнєвий субкод не тільки з метою передати мовні реалії сучасного суспільства, а і з метою створення епатажності. Доведено, що «суржикове» мовлення відіграє визначальну роль в організації структурносемантичної єдності твору письменника, створює у поєднанні з іншими образотворчими елементами комічний підтекст. Проаналізувавши звуковий і морфемний склад суржикізмів у комедії «Травень-вересень», було виокремлено та схарактеризовано 9 груп лексики цього субкоду, що засвідчують існування певних механізмів утворення суржику. Здійснений докладний аналіз має забезпечити розуміння таких механізмів і повне викорінення спотвореного мовлення з ужитку адресата.

Авторська інтерпретація онімного простору в романі Анастасії Левкової «За Перекопом є земля»

Аліна Козярук — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Дослідження присвячене вивченню мовних засобів вираження універсальної категорії простору. Кожна національно-культурна спільність, яка займає певний ареал, намагається сконструювати та вербалізувати навколишню дійсність за допомогою специфічних мовних засобів, які віддзеркалюють ментальність народу. Дослідження цих засобів сприяє розкриттю суто національного характеру просторових уявлень.

The role of Ivan Ohiienko in establishing Ukrainian identity through the prism of Ukrainian-russian war

Оксана Литвинюк, Світлана Никитюк — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

The article investigate how Ivan Ohiienko’s life and heritage can be interpreted as a foundational reference for the current struggle for sovereignty and cultural integrity. Ohienko, a prominent linguist, theologian, and politician, emphasized the crucial role of language and culture in shaping Ukrainian identity. His advocacy for the Ukrainian language and the establishment of the Ukrainian Autocephalous Orthodox Church

laid the groundwork for a distinct national consciousness, fostering a sense of unity and resilience among Ukrainians.

In the context of the current confl ict, Ohiienko’s vision resonates deeply as Ukrainians confront external aggression. The war has ignited a renewed sense of patriotism and cultural pride, with many citizens actively promoting the use of the Ukrainian language in daily life, education, and media. This linguistic revival is not just a matter of communication but a powerful symbol of resistance against cultural assimilation.

Moreover, the war has reinforced the importance of religion in the formation of national identity. Ohiienko’s emphasis on spirituality and community aligns with the role of the Ukrainian Orthodox Church in providing moral support and solidarity during these challenging times. As the nation grapples with the effects of war, Ohiienko’s legacy serves as a guiding light, inspiring Ukrainians to rally around their shared language, culture, and faith, ultimately fostering a strong sense of national identity amidst adversity.

Концепт «віра» та його контрарні антиподи (на матеріалі української художньої прози)

Людмила Марчук, Уляна Чайковська — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Аналіз основних концептів, що входять в мовну картину світу, дозволяє проникнути в сферу мовної свідомості особистості й етносу в цілому, визначити ступінь співвідношень мови і особистості, особистості і народної культури. Мова завжди відображає національний характер мислення, вона, по суті, є об’єднаною духовною енергією народу. Ця духовна енергія, або душа народу, утілюється в окремих елементах мови і таким чином складає своєрідну мовну картину світу, яка, в свою чергу базується як з комплементарних, так і на контрарних відношеннях.

Графон як засіб графовимовної модифікації слова у романі Пола Бітті «Запроданець»

Тетяна Мітроусова — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Постмодернізм виступає як характеристика певного менталітету, способу світосприйняття, як якісно новий підхід, реакція на універсальне бачення світу в модернізмі. Новації в літературі бачать в зухвалому експерименті, порушенні логічної послідовності подій, пародіюванні традиційних форм, інтерпретаційній полівалентності; тексти зазвичай залучені в мовну гру, а сама істина твориться в словесних твердженнях, в процесі написання тексту. Художній постмодернізм в США є особливо виразним, оскільки не тільки відображає світ політики, внутрішньої історії, а й переглядає основні поняття, на яких базується американське суспільство.

Характерною ознакою цієї течії є інноваційна графічна форма, яка переважає над змістом і яку зреалізовано в неоднорідості складових. Графон, будучи одним із видів авторської модифікації написаного, його оригінальній візуалізації, спричиняє появу нових смислових відтінків, посилює авторську оцінку або емоцію, виділяє «чужі» слова, допомагає у створенні комічного ефекту, посилює зображальність та експресивність спілкування, графічно фіксує індивідуальні фонетичні особливості мовця тощо.

Творчість Пола Бітті оголює гострі суспільні проблеми, головною з яких є міжрасова нетерпимість. Світогляд автора відбивається не тільки в зображенні об’єктивно існуючого світу, але й в особливостях його ідіостилю, якому притаманний «чорний гумор» – невід’ємна складова постмодернізму. У романі Бітті зміни в написанні відкривають додаткову інформацію про культурний та освітній рівень протагоніста, фізичні та емоційні особливості, характеризують його як представника окремого соціального середовища.

Актуалізація явища авторської синонімізації (комплементарність та контрарність)

Леся Прокопів — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Вчення про синоніми на сьогодні виділилося в самостійний розділ мовознавства і відповідну науку – синонімологію. Проблема синонімії – це не тільки власне лексикологічна проблема. Різні її аспекти звертали на себе увагу не тільки дослідників мови, а й інших наук, насамперед філософії, семіотики, психології. З’явилась необхідність осмислення результатів і фактів, що обґрунтовані цими науками, що приводить до розуміння багатоаспектного характеру синонімії, її взаємозв’язку з різними сторонами мови і комунікації. По-третє, теоретична зацікавленість проблемами синонімії була зумовлена лексикологічною практикою.

Семантичне наповнення лексеми «війна» в поемі Івана Огієнка «Туми»

Зореслава Шевчук — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано семантичне наповнення лексеми «війна» в поемі «Туми», її вербалізацію крізь призму символічності (смерть, руйнування, втрата, трагедія). Окреслено полісемантичність лексеми «війна», представлену негативно конотованими асоціатами (ворог, полонений, рана, кров).

Вірш І. Огієнка «Не питай, чого в мене заплакані очі…» як художня структура

Семен Абрамович — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті описано жанрово-стилістичний план, образну систему і ментальний план юнацького вірша Івана Огієнка «Не питай, чого в мене заплакані
очі…», твору, який став народною піснею. Окреслено фольклорно-літературний контекст твору, відзначено й недостатній професіоналізм віршування, що, втім, лише наближує вірш Огієнка до стихії народного слова.

Мова як шлях до нації й модель Я-концепції в працях Івана Огієнка та в романі «Мондеґрін» В. Рафєєнка

Любов Расевич — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано мовне питання й загалом феномен національної мови як шлях до нації та модель Я-концепції в працях Івана Огієнка та в романі «Мондеґрін» В. Рафєєнка. Джерельною базою дослідження стали текст роману «Мондеґрін» В. Рафєєнка й праці І. Огієнка, у яких окреслено мову як визначальний націєтворчий чинник та інструмент конструювання особистості носія мови («Наука про рідномовні обов’язки» 1936 р.; «Рідна мова» 2010). На основі аналізу мови як повноцінного персонажа роману і як елемента національної ідентичності та Я-концепції у працях Івана Огієнка й романі В. Рафєєнка «Мондеґрін» виокремлено декілька магістралей того, як автори розуміють і трактують значення мови, зокрема це: 1) мова як стрижень нації; 2) мова як інструмент генеалогічної пам’яті й історичної правди; 3) мова як епістема; 4) мова як відповідальність батьків, інструмент виховання й самовиховання; 5) мова як ціль, що вимагає зусиль; 6) мова як сфера надвідповідальності інтелектуалів.

Сатиричне зображення радянської дійсності у творах Миколи Тищука

Валерій Щегельський — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розкрито проблемно-тематичні особливості байкарської спадщини українського письменника другої половини ХХ ст. Миколи Тищука. Головну увагу зосереджено на змістових аспектах творів, своєрідності застосованого в них алегоризму. Дослідження проведено у контексті української і зарубіжної літератури ХХ ст.

Комунікативна компетентність учителя початкових класів як один із ключових компонентів іміджу педагога

Наталія Гудима — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано одне із актуальних питань початкової освіти – формування комунікативної компетентності вчителя як одного зі складників іміджу педагога. Йдеться про основні напрями дослідження проблеми структурних компонентів комунікативної компетентності; описано роль комунікативної компетентності у формуванні іміджу вчителя початкових класів; окреслено компоненти комунікативної компетентності; виокремлено шляхи розвитку комунікативної компетентності вчителя початкових класів; змодельовано практико зорієнтовані кейси, вправи, що сприяють формуванню комунікативної компетентності педагога через призму ідей І. Огієнка та сучасного освітнього середовища початкової школи.

Виховання національно-патріотично свідомої мовної особистості засобами української мови

Світлана Каленюк, Наталія Шеремета — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто теоретичні засади та практичні аспекти формування національної та громадянської ідентичності учнів на уроках української мови та літератури; визначено вагомість освітніх, інформаційно-просвітницьких і виховних заходів з української мови і літератури в аспекті викликів сьогодення.

Реалізація принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження Нової української школи (на основі педагогічних поглядів Івана Огієнка)

Олеся Мартіна, Наталя Третяк — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто реалізацію принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження Нової української школи (на основі педагогічних поглядів Івана Огієнка), яка впроваджена на теренах освітнього простору України з 2016 року, що направляє вектор на створення у класі атмосфери довіри та спокою, на дитиноцентризм, гуманізм в освіті та повагу до кожного із його учасників та їхню рівноправність. У дослідженні порушено питання педагогічного партнерства як системи (де ми можемо виокремити окремі елементи, які пов’язані спільною метою, а у їхній взаємодії відбувається розвиток кожного елементу окремо), яке за своєю сутністю є педагогічною діяльністю, тому і має такі структурні елементи системи як: мотив, мету, суб’єкт, об’єкт, зміст, засоби, способи та результат. Мета педагогічного партнерства (розглядається як передбачуваний результат взаємодії) – це розвиток особистості учня як суб’єкта життя, навчання, професійного зростання; а результат – це прояв ініціативності, відповідальності, свідомості та творчості учня. У статті проаналізовано суб’єктність взаємодії у шкільній системі в контексті педагогіки і виявлено, що традиційним є розуміння двосуб’єктної взаємодії: вчитель – учень, а з появою Концепції НУШ бачимо розвиток трисуб’єктності цієї взаємодії. Саме в суб’єкт-суб’єктних відносинах відбувається взаємозумовлене особисте зростання кожного учасника освітнього процесу.

Метафоричні асоціативні картки: інноваційні техніки в роботі зі здобувачами освіти з ООП

Зоряна Мацюк, Марія Фенко — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена інноваційним технікам розвитку комунікації та творчих здібностей здобувачів освіти з ООП МАК-техніками для створення асоціативної метафоричної казки, використання якого дає змогу безпосередньо впливати на емоційно-почуттєву сферу дитини, змінювати моделі поведінки, актуалізувати приховані ресурсні можливості особистості.

Проаналізовано інтегративне використання метафоричних асоціативних карток на уроках української та англійської мови, української та зарубіжної літератури, музики та мистецтва. Впроваджена методика дозволяє дітям розуміти прийоми групової роботи та опановувати комунікативні навички, всебічно досліджувати, обговорювати питання й проблеми, визнавати помилки, вчитися слухати думку іншої дитини та продовжувати її, інтегрувати нові знання з попередніми та узагальнювати свої ідеї.

Комбінація різних технологій в один інтегрований навчальний підхід (написання асоціативних метафоричних казок за МАК на уроках української літератури; відгадування фразеологічних одиниць, які зображено на МАК, на уроках української та англійської мови; відгадування пісень за метафоричними картками на уроках музики; малювання створеної метафоричної асоціативної казки тощо) надає можливість навчанню стати персональним та особистісно-орієнтованим. Серед переваг інновації є можливість аналізувати зібрану інформацію, пристосувати процес навчання до індивідуальних особливостей кожного учня з ООП. Можливість отримання позитивного навчального досвіду і під час індивідуальної роботи, і під час спільного групової роботи в класі, що призводить до відчуття успіху.

Розвиток української лінгвостилістики: здобутки мовознавців 50-60 років ХХ століття

Анжеліка Попович — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано один із етапів розвитку стилістики української мови – 50-60-ті роки ХХ століття. Увагу звернено на знакові лінгвостилістичні праці Л. Булаховського, І. Білодіда, Б. Кулика, О. Масюкевича, В. Ващенка, А. Коваль, І. Чередниченка та ін. Висновковано, що в цей період стилістика постає як наука про стилістичну систему української мови, окрема наукова галузь, повноцінна й повноправна навчальна дисципліна; розпочинається розмежування загальної (теоретичної) та практичної стилістики; відновлюються різнорівневі стилістичні дослідження.

Засади укладання словника фразеологізмів творів М. Коцюбинського

Борис Коваленко, Наталія Коваленко — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Актуальним сьогодні є лексикографічне опрацювання фразеологізмів, сформована окрема галузь – фразеографія. Крім традиційних фразеологічних словників, в україністиці з’явилися словники фразеологізмів мови письменників. У статті проаналізовано методику та основні принципи укладання фразеологічного словника мови творів Михайла Коцюбинського.

Роль Івана Огієнка у вирішенні житлової проблеми управлінців і учасників освітнього процесу в Кам’янець-Подільському державному українському університеті (1918-1920 рр.)

Олександр Завальнюк — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті на основі архівних і опублікованих джерел, а також праць сучасних вітчизняних істориків досліджується ефективна організаційна діяльність І.І. Огієнка, голови Кам’янець-Подільської міської університетської комісії, в.о. ректора і ректора Кам’янець-Подільського державного українського університету, міністра освіти і головного уповноваженого уряду УНР, у справі вирішення такої локальної соціальної проблеми як забезпечення постійним (тимчасовим) службовим і орендованим житлом частини управлінського персоналу і науково-педагогічних працівників щойно заснованого вишу, а також відкриття для іногородніх незаможних студентів гуртожитку (бурси) у тодішніх дуже складних умовах виживання периферійного міста.

Проблема розглядається в межах двох нерівних хронологічних відрізків. Перший пов’язаний з прискореною і досить ефективною реалізацією комплексу державних, самоврядних і громадських підготовчих заходів щодо юридичного заснування вишу, творення його належної матеріально-технічної бази і, нарешті, офіційного відкриття (липень-жовтень 1918 р.). Другий відрізок охоплює двохрічне функціонування і внутрішній розвиток університету (1918-1920 рр.) за нестабільного українського суверенітету, коли І.І. Огієнко, як ректор, просувався кар’єрними сходинками в сфері вищого державного управління і отримував можливість з висоти своїх авторитетних посад впливати на вирішення низки адміністративних, фінансових, матеріальних та інших питань, пов’язаних з інтересами трудового колективу і студентського загалу. Такий підхід уперше забезпечив розлоге і цілісне висвітлення піднятого питання, забезпечив його наукову новизну, а також розуміння ролі цього діяча у частковому вирішенні складної соціальної проблеми, породженої скромними ресурсами невеликого багатонаціонального міста.

Діяльність Ради міністра ісповідань на Поділлі за часів керівництва Івана Огієнка (вересень 1919 р. – червень 1920)

Олександр Марчук — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджується діяльність Ради міністра ісповідань під керівництвом Івана Огієнка на Поділлі. Проаналізовано протоколи засідань, які свідчать про спробу реформувати духовне життя в УНР шляхом підготовки законопроектів, видання наказів, розпоряджень та обговорення різних проблем. Визначено коло питань, які міністерська команда Огієнка вважала пріоритетними, а саме: зміна церковного управління, релігійної освіти, українізація духовного життя, розбудову Української Автокефальної Православної Церкви і протистояння з антидержавницькими діями частини духовенства. З’ясовано, що Іван Огієнко, будучи прихильником колегіальності під час прийняття рішень, майже всі свої пропозиції та розпорядження спочатку вносив на розгляд у Раду міністра ісповідань, а лише потім подавав до уряду УНР чи оформляв у вигляді наказів. Охарактеризовано особистий внесок міністра Івана Огієнка у реформування церковно-релігійної сфери країни крізь призму роботи у створеному ним консультативно-дорадчому органі з вересня 1919 р. по червень 1920 р.

Штучна рустикалізація України в Російській імперії та її інтерпретація в художньому слові

Марія Чікарькова — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

У статті досліджено феномен штучної рустикалізації України в політиці Російської імперії, спрямованої на створення образу України як аграрної та периферійної частини імперії. Аналізується відображення цієї політики в українській літературі (яка часто ставала засобом збереження ідентичності та критики імперських наративів) у широкому соціокультурному контексті. Особливу увагу приділено культурним та ідеологічним наслідкам рустикалізації для формування національної свідомості.

Композити з VIP на позначення людини в українській та англійській мовах: порівняльний аспект

Ярослава Григошкіна — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

Результати порівняльного аналізу семантики VIP-композитів української та англійської мов підкреслюють вплив соціально-економічних факторів на функціонування таких композитів у медійному дискурсі. Обидві мови переважно містять найменування, пов’язані з соціальним статусом, професією та родиною. Висока частотність VIP-найменувань свідчить про престижність цього статусу в українському суспільстві, тоді як англійська мова частіше використовує ввічливі форми звертання в комерційному контексті.

Володимир Свідзінський і Кам’янець у наукових осягах Елеонори Соловей

Олег Рарицький — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200

VІ Всеукраїнська наукова конференція «Традиції Івана Огієнка у світлі вітчизняної науки»

Олеся Трофимюк — чт, 26 гру 2024 00:00:00 +0200