Реалізація принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження Нової української школи (на основі педагогічних поглядів Івана Огієнка)
Ключові слова:
педагогічне партнерство, система педагогічного партнерства, принципи педпгогічного партнерства, суб’єкт-суб’єктні відносини, освітній процес, особистісний підхід, педагогічна діяльність, інноваційна діяльністьАнотація
У статті розглянуто реалізацію принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження Нової української школи (на основі педагогічних поглядів Івана Огієнка), яка впроваджена на теренах освітнього простору України з 2016 року, що направляє вектор на створення у класі атмосфери довіри та спокою, на дитиноцентризм, гуманізм в освіті та повагу до кожного із його учасників та їхню рівноправність. У дослідженні порушено питання педагогічного партнерства як системи (де ми можемо виокремити окремі елементи, які пов’язані спільною метою, а у їхній взаємодії відбувається розвиток кожного елементу окремо), яке за своєю сутністю є педагогічною діяльністю, тому і має такі структурні елементи системи як: мотив, мету, суб’єкт, об’єкт, зміст, засоби, способи та результат. Мета педагогічного партнерства (розглядається як передбачуваний результат взаємодії) – це розвиток особистості учня як суб’єкта життя, навчання, професійного зростання; а результат – це прояв ініціативності, відповідальності, свідомості та творчості учня. У статті проаналізовано суб’єктність взаємодії у шкільній системі в контексті педагогіки і виявлено, що традиційним є розуміння двосуб’єктної взаємодії: вчитель – учень, а з появою Концепції НУШ бачимо розвиток трисуб’єктності цієї взаємодії. Саме в суб’єкт-суб’єктних відносинах відбувається взаємозумовлене особисте зростання кожного учасника освітнього процесу.
