Мова як шлях до нації й модель Я-концепції в працях Івана Огієнка та в романі «Мондеґрін» В. Рафєєнка
Ключові слова:
мовна картина світу переселенця, постмодернізм, метамодернізм, сучасна українська література, світогляд, національна ідентичністьАнотація
У статті проаналізовано мовне питання й загалом феномен національної мови як шлях до нації та модель Я-концепції в працях Івана Огієнка та в романі «Мондеґрін» В. Рафєєнка. Джерельною базою дослідження стали текст роману «Мондеґрін» В. Рафєєнка й праці І. Огієнка, у яких окреслено мову як визначальний націєтворчий чинник та інструмент конструювання особистості носія мови («Наука про рідномовні обов’язки» 1936 р.; «Рідна мова» 2010). На основі аналізу мови як повноцінного персонажа роману і як елемента національної ідентичності та Я-концепції у працях Івана Огієнка й романі В. Рафєєнка «Мондеґрін» виокремлено декілька магістралей того, як автори розуміють і трактують значення мови, зокрема це: 1) мова як стрижень нації; 2) мова як інструмент генеалогічної пам’яті й історичної правди; 3) мова як епістема; 4) мова як відповідальність батьків, інструмент виховання й самовиховання; 5) мова як ціль, що вимагає зусиль; 6) мова як сфера надвідповідальності інтелектуалів.
