Особливості художньої текстуалізації українського суржику: спокуса епатажної гри

Автор(и)

  • Евеліна Боєва ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Україна
  • Жанна Горіна ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського», Україна

Ключові слова:

суржик, мовленнєвий субкод, художня текстуалізація, літературна мова, засіб характеротворення, неологізми, звуковий і морфемний склад суржику

Анотація

Статтю присвячено аналізу функційних особливостей суржикізмів в ідіолекті О. Денисенка, який текстуалізує цей мовленнєвий субкод не тільки з метою передати мовні реалії сучасного суспільства, а і з метою створення епатажності. Доведено, що «суржикове» мовлення відіграє визначальну роль в організації структурносемантичної єдності твору письменника, створює у поєднанні з іншими образотворчими елементами комічний підтекст. Проаналізувавши звуковий і морфемний склад суржикізмів у комедії «Травень-вересень», було виокремлено та схарактеризовано 9 груп лексики цього субкоду, що засвідчують існування певних механізмів утворення суржику. Здійснений докладний аналіз має забезпечити розуміння таких механізмів і повне викорінення спотвореного мовлення з ужитку адресата.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-26

Як цитувати

Боєва, Е. ., & Горіна, Ж. (2024). Особливості художньої текстуалізації українського суржику: спокуса епатажної гри. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта, (ХХІ), 15–23. вилучено із http://ohiienko.kpnu.edu.ua/article/view/321997