Особливості художньої текстуалізації українського суржику: спокуса епатажної гри
Ключові слова:
суржик, мовленнєвий субкод, художня текстуалізація, літературна мова, засіб характеротворення, неологізми, звуковий і морфемний склад суржикуАнотація
Статтю присвячено аналізу функційних особливостей суржикізмів в ідіолекті О. Денисенка, який текстуалізує цей мовленнєвий субкод не тільки з метою передати мовні реалії сучасного суспільства, а і з метою створення епатажності. Доведено, що «суржикове» мовлення відіграє визначальну роль в організації структурносемантичної єдності твору письменника, створює у поєднанні з іншими образотворчими елементами комічний підтекст. Проаналізувавши звуковий і морфемний склад суржикізмів у комедії «Травень-вересень», було виокремлено та схарактеризовано 9 груп лексики цього субкоду, що засвідчують існування певних механізмів утворення суржику. Здійснений докладний аналіз має забезпечити розуміння таких механізмів і повне викорінення спотвореного мовлення з ужитку адресата.
