Міжеміграційний рік: директорія та уряд УНР у 1920 році

Анотація

У статті розглядаються зусилля урядових чинників спрямовані на збереження УНР та підготовча діяльність щодо вимушеної еміграції з території України. Важливим у цьому контексті була трансформація Директорії УНР із колективного органу в одноосібний з одночасним підсиленням ролі Ради народних міністрів. Кінець 1919 р. – перша половина 1920 р. – період коли вище керівництво держави перебувало в еміграції у Польщі, готуючи ґрунт для визвольного наступу проти більшовицької окупації України. На територіях контрольованих польськими союзниками, перебував «уряд Головноуповноваженого УНР», який репрезентував українську владу та через «Експедицію Заготовок Державних Паперів» займався видруком українських грошей.
Голова Директорії зосередив у своїх руках велику повноту влади, що дозволяло говорити про певні диктаторські повноваження. Однак сильні демократичні настрої в політичному середовищі УНР завжди прагнули до встановлення республіканської форми правління. Підтвердженням цьому може бути діяльність конституційних комісій влітку-восени 1920 р. та скликання у 1921 р. вже на еміграції Ради республіки як екзильного передпарламенту.