Конструкції "В Україні", "На Україні", "В Україну", "На Україну" на тлі питомих ознак української мови: власне лінгвістичний і соціолінгвістичний виміри

Анотація

У статті схарактеризовано функціональний потенціал прийменниково-відмінко вих форм «в Україні», «в Україну», «на Україні», «на Україну», з’ясовано екстра- й інтралінгвальні чинники, які визначають їхню нормативність / анормативність, актуальність / неактуальність на різних етапах розвитку української літературної мови. Основний аналіз синтаксичних структур із прийменниками на і в та іменником Україна у формі місцевого і знахідного відмінків здійснено, по-перше, крізь призму лінгвістичної та соціолінгвістичної концепції Івана Огієнка про питомі граматичні явища української мови, «державницькі» й «не державницькі» граматичні форми, по друге, на тлі сучасних українсько-російських відносин.