Дискурсивні пріоритети фонетичної конотації в сакральних текстах Івана Огієнка
Ключові слова:
Іван Огієнко, Господня молитва, фонетична конотація, асоціація, сегментно-просодичні одиниці, артикуляційно-акустичні ознаки, голосні, приголосні, ритмАнотація
Стаття містить аналіз конотаційного потенціалу сегментно-просодичних елементів Господньої молитви в українському перекладі Івана Огієнка. На матеріалі асоціативно-символічних значень фонетичних засобів простежено моделювання світлої, радісної тональності молитви Господа, а також глибинну семантичну перспективу цього сакрального тексту як винятково важливого фрагмента об’єктивної дійсності. Позиціонування в структурі складу домінантного статусу тих чи тих вокальних або консонантних сегментів, які своїми релевантними артикуляційно-акустичними властивостями здатні впливати на формування прихованих сем комунікативно значущих одиниць (слів, речень), уможливило характеристику конотаційної динаміки молитовного ритму в процесі пізнання істинності Слова Господнього – духовного надбання людства.
