Бароковий текст Петра Поповича-Гученського між традицією і креативністю автора
Ключові слова:
Петро Попович-Гученський, бароко, бурлеск, гротеск, орація, мандрівні дякиАнотація
Аналізується невелика поетична спадщина мандрівного учителя-дяка з Поділля Петра Поповича-Гученського (кін. 17 ст.), яка складається переважно із бурлескних віршів та кількох орацій високого стилю. Вона показова тим, що дає змогу простежити зміни у світоглядній та творчій системі автора, які призвели до розширення кола його літературних зацікавлень і у подальшому до повнішої реалізації себе у царині красного письменства. Залишаючись людиною свого часу і його традицій, він намагався бути водночас і творцем. Поет не приховує своїх емоцій, свого настрою, зарядженості на контакт з реципієнтом. Знання академічної поетики не перешкоджає йому самому активно творити літературний канон доби. Запропоновані ним теми, сюжетні моделі, використання поетики гротеску роблять його твори не лише взірцевими пам‘ятками бурлескної поезії ХVІІ ст., а й реальними культурними та соціальними свідченнями того часу
