Іронія як засіб долання меншовартості в публістиці Івана Багряного

Анотація

У статті проаналізовано публіцистичні тексти Івана Багряного-іроніста.

Простежено суголосність позицій І. Огієнка та І. Багряного щодо почуття меншовартості. Тематика публіцистичних статей Івана Багряного та особливості іронічного дискурсу схарактеризовані на основі визначальних напрямів його публіцистичного спадку. По-перше, це статті, де викладена цілісна політична концепція, по-друге, великий масив публікацій щодо проблем літературно-мистецької творчості і літературної критики. Ця монотематичність виступів, сконцентрованих на оскарженні окупаційного більшовицького режиму в Україні, співвідноситься з пафосом викриття, а, отже, з такими виявами комічного, як іронія і сарказм. З’ясовано, що об’єктом іронії в Багряного є передусім радянська система і все, що з нею пов’язане прямо чи опосередковано. На основі дослідження публіцистичних творів робиться висновок, що у своєму послідовному відторгненні від тоталітаристського абсурду та комплексу меншовартості Іван Багряний апелює до іронії як тропа, риторичної фігури і провідного «принципу світоосмислення».