Феномени інтертекстуальності та працедентності на матеріалі ептонімів В. Шекспіра

Анотація

У статті розглядаються феномени інтертекстуальності та прецедентності на матеріалі епонімів В. Шекспіра. Встановлено, що елітарна особистість В. Шекспіра є потужним чинником формування ептонімного фонду англійської мови. Вагомість його творчої спадщини сприяє частотній апеляції до крилатих висловів автора як прецедентної особистості англомовного простору. Ептонім є складним та багатоаспектним феноменом, який може розглядатися як традиційно, у межах фразеології, так і за сучасними концепціями прецедентності та інтертекстуальності. Для дотримання принципу комплексності в аналізі об’єкт дослідження розглянуто інтегровано із залученням здобутків фразеологічного та антропоцентрично зорієнтованих підходів.