Український мовний важіль Івана Огієнка у палітрі філософів мови
Ключові слова:
мислення, світогляд, політичний інструмент, мудрість континуальна трансформація, діахронія, транслітераціяАнотація
У статті подано різноманітні тлумачення мови філософами світу. Мова розглядається не лише як соціальний чинник, засіб для спілкування у соціумі, але й як живий організм, наділений духом (за Г.Ф. Гегелем). Згадується Вільгельм Гумбольдт, який зламав традиційне, конвенційне уявлення про сутність мови, яка зводилась лише до системи знаків. Згідно філософії Гумбольдта мова є засобом, яким людина творить себе і світ й визначає мислення народу, тому різноманітність мов свідчить про множинність світоглядів. Така світоглядна інакшість виразно представлена у народній мудрості, що збереглась у казках і прислів’ях, деякі з них наведені у дослідженні. Політичний аспект мови також розглядається у статті. На тлі історичної боротьби мова стає політичним інструментом, який застосовується панівними, імперськими народами для поневолення не панівних народів, а згодом це приводить до знищення націй (І.I. Огієнко) і втратою державності. Автором наведені приклади на підтвердження філософії Ф. Сосюра стосовно мови, яку він, називаючи континуальною трансформацією, розглядає як змінний у часі і просторі організм.
