Феномен філософії Івана Огієнка

Автор(и)

  • Alina Kruk К-ПНУ імені Івана Огієнка, Україна

Ключові слова:

концепт долі, філософський контекст, особистісне буття, феномен, категорія, соціальний

Анотація

У статті досліджується феномен долі в контексті філософії Івана Огієнка (Митрополита Іларіона), зосереджується увага на концепті долі як філософській категорії, що слугує для позначення трансісторичного і крос-культурного феномена організації соціального й особистісного буття, розглядаються різні культури й різні епохи перегукуючись у способах мистецького вираження концепту долі.

Сучасна літературна наука характеризується художньою рефлексією та переосмисленням людського життя крізь призму концепції долі. Концепти долі та фатуму завжди цікавили дослідників, адже люди завжди намагались заглянути в майбутнє, трактувати минуле, що сприяло виникненню багатьох теорій та концепцій. Ці поняття відображали культурне, соціальне та людське раціональне переосмислення.

Поняття долі широко використовувалося в філософії життя, як вияв ірраціональності буття у поєднанні з культурологічним міфологізованим простором.

За давньогрецькими уявленнями доля поєднує в собі індивідуалістичні тенденції та особистісну залежність від соціальних структур.

Концепт долі має давню слов’янську міфологічну основу. Доля – це спектр усіх життєвих можливостей, сукупність певного набору подій. ЇЇ асоціюють з такими поняттями як добро, зло, правда, кривда, талан, безталання, гріх, спокута. Загалом образна основа українських фразеологізмів поєднується з текстами повір’їв про долю, які базуються на міфологічному мисленні. У слов’янській

міфології існували різні трактування концепту долі: фатум, фортуна, удача, невдача, хід подій, збіг обставин, дар Божий. Слов’яни вірили у те, що доля наздоганяє людину, спрямовує або ж веде по житті, вірили у добру й злу долю.

Іван Огієнко у своїй праці «Дохристиянські вірування українського народу» зауважує, що віра українського народу в долю була надто сильною. Українці вважали долю усюдисущою, всесильною та невідворотною. Автор розглядає долю як сентенцію, вирок. Від неї не можливо втекти, її не можливо відмінити.

Досить часто українці вважали, що доля значною мірою залежить від характеру та здібностей людини. Навіть в українських фразеологізмах можна відчитати сакрально-міфологічний зміст концепту долі.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-01-27

Як цитувати

Kruk, A. (2022). Феномен філософії Івана Огієнка. Іван Огієнко і сучасна наука та освіта, (XVI), 264–267. вилучено із http://ohiienko.kpnu.edu.ua/article/view/246322