Трансформація досліджень І.Огієнка: історія, культура та традиції стародрукованих книг
Ключові слова:
стародруки, друкарні, Біблія, Апостол, Требник, ЄвангелієАнотація
У статті, опираючись на досвід української книгознавчої науки, ми прагнули проаналізувати нетлінні скарби друкованого фонду кириличних видань Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. Не лише екскурсійно представляючи книги, а й наполягаючи на тому, що актуальним завданням є факт, що книги, які прийнято вважати культовими, перейшли, врешті, межу храмів, і потрапили до шкільних програм. Опираючись на досвід українських книгознавців, зокрема, на доробок вченого-енциклопедиста І. Огієнка, ми представили фонди стародрукованої книги Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого. Століття потому вчений у книзі «Історія українського друкарства» (Львів, 1925)
зібрав і систематизував величезний джерельний матеріал, плануючи в подальшому багатотомне видання, де представлено було б історію української книги XVXVIII століть, опис стародруків, альбом фотографій їх титульних аркушів, мистецьких оздоб тощо, хрестоматійні матеріали з історії українського книгознавства, зміст давніх книг, техніку їх друку, історію гравюри, цензури тощо. Тобто, спектр дослідження планувався бути різноплановим. Однак цим задумам ученого не судилося здійснитися. І на сьогодні поставлені І.І. Огієнком завдання не зреалізовані в повній мірі так, як він хотів. Частково підіймали цей пласт С. Маслов, П. Попов, І. Свенціцький, інші вчені, окремі колективи книгозбірень, однак їхні напрацювання все ж мали характер звуженого кола досліджень. Широкий загал пізнавав стару українську книгу принагідно, її тексти здебільшого використовувалися у храмах, тобто в культовому плані. До шкільних програм книга не доходила. Ми підняли усі стародруковані книги Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого, розповіли про друкарні, авторів, призначення, і дуже сподіваємося, що, врешті, стара книга увійде до загальноосвітньої школи і посяде достойне місце у навчальному процесі. Інакше й надалі молодь буде недостатньо освіченою, не знатиме свого коріння, звичаїв та обрядів.
